• формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям відповідальності у власній поведінці;
• виховання поваги до людської гідності й дотримання прав людини, демократичних цінностей, верховенства права, справедливості, неупередженості, рівності;
• формування громадянської компетентності учнівської молоді, що забезпечує її активну громадянську позицію, здатність відповідально реалізовувати свої права та обов’язки в конкретній ситуації, налагоджувати соціальне партнерство у ­розв’язанні суспільних проблем;
• виховання громадянської свідомості особистості, орієнтованої на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві, почуття приналежності до свого народу, спільних історичних, політичних і культурних цінностей своєї держави;
• виховання толерантності, інклюзії та поваги до культурного різноманіття, різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей;
• розвиток політичної, правової, економічної, соціальної, культурної, медійної грамотності школярів, гнучкості й адаптивності, комунікабельності, готовності до співробітництва, здатності розв'язувати конфлікти й запобігати дискримінації.

• формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям відповідальності у власній поведінці;
• виховання поваги до людської гідності й дотримання прав людини, демократичних цінностей, верховенства права, справедливості, неупередженості, рівності;
• формування громадянської компетентності учнівської молоді, що забезпечує її активну громадянську позицію, здатність відповідально реалізовувати свої права та обов’язки в конкретній ситуації, налагоджувати соціальне партнерство у розв’язанні суспільних проблем;
• виховання громадянської свідомості особистості, орієнтованої на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві, почуття приналежності до свого народу, спільних історичних, політичних і культурних цінностей своєї держави;
• виховання толерантності, інклюзії та поваги до культурного різноманіття, різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей;
• розвиток політичної, правової, економічної, соціальної, культурної, медійної грамотності школярів, гнучкості й адаптивності, комунікабельності, готовності до співробітництва, здатності розв’язувати конфлікти й запобігати дискримінації;
• забезпечення цілеспрямованої підготовки старшокласників до функціонування у системі суспільних відносин поліваріантного світу, глобалізації, соціальної взаємодії та активної відповідальної участі в суспільній діяльності.

1. Позитивна атмосфера на уроці і залучення кожного. Приязна та рівноправна співпраця учнів і вчителів. Цьому теж сприятиме просторове розміщення учнів за круглим столом чи на стільцях у формі кола/овалу.
2. Робота в групах стимулюватиме командну роботу, налагодить рівноправну взаємодію усіх учасників освітнього процесу.
3. Прийняття та дотримання правил спільної роботи. Висловлюватися по черзі, не перебивати один одного, поважати думку інших тощо, - ці та інші спільно вироблені та прийняті правила допоможуть організувати роботу на уроках громадянської освіти цікаво й ефективно.
4. Наскрізна комунікація та міжособистісна взаємодія. Застосування інтерактивних форм і методів у ході навчальної та позакласної діяльності учнів надаватиме їм можливості для розвитку навиків аргументованого й чіткого представлення власної позиції, сприйняття думки інших (активне слухання), вміння домовлятися, ставити запитання тощо.
5. Тісний зв'язок із сучасним життям. Вивчення кожної теми важливо розпочинати із аналізу актуальних суспільних проблем сьогодення, життєвих прикладів. Актуалізація вже існуючих знань та досвіду з відповідної тематики вмотивовуватиме роботу учнів.
6. Проекція програмного матеріалу на рівень місцевої громади. Зустрічі з громадськими активістами, волонтерами, іншими цікавими людьми, які відповідально ставляться до своєї громадянської місії у суспільстві, екскурсії та візити до органів влади, редакцій ЗМІ тощо значно активізують навчальний процес.
7. Дискусія - важлива форма та метод організації навчання з громадянської освіти. Значна частина обговорюваних проблем не передбачають однозначних відповідей, наявність різних позицій вітається.
8. Домашні завдання передбачають можливості передусім практичного застосування набутих учнями у ході уроку знань та навиків. Наприклад, підготувати плакат, скласти петицію, написати листа-звернення, допомогти тим, хто цього потребує тощо.
9. Активне залучення ІКТ технологій. За допомогою ІКТ учні мають можливості розширити коло спілкування, ознайомитися із додатковою інформацією, брати участь у дискусіях (форуми, блоги, чати), різноманітних іграх, симуляціях, квестах тощо. Приклад - www.Citizen.in.ua.
10. Оцінювання у системі громадянської освіти є позитивним та відкритим, здійснюється із взяттям до уваги трикомпонентної структури громадянської компетентності: знання, цінності й ставлення, уміння і навички.

Авторський колектив Всеукраїнської асоціації «Нова Доба»